Мія і фея загублених смішинок
Авторська історія для дітей 3–5 років про почуття, дружбу й уважність. Кумедний гоблін Пуф намагається розвеселити фею, але Мія спершу запитує, що сталося, і слухає її. Друзі вирушають на пошуки Росинки й допомагають їй вибратися з халепи.
Про що ця казка
У нічному саду Мія допомагає феї Лялі знайти подругу й повернути смішинки-світлячки.
Уночі дівчинці наснився сад, де на кожній квітці висів крихітний дзвіночок. Варто було вітерцеві хитнути пелюстку — і сад озивався: дзень, дзень, дзень! Під великою ромашкою Мія побачила фею Лялю. Поруч сидів кумедний гоблін Пуф у ковпаку, який весь час сповзав йому на носа. Між квітами мерехтіли маленькі вогники. Гоблін ловив їх у порожню банку, але щоразу накривав власний ковпак. — Це смішинки, — пояснила фея. — Коли я сміюся, вони вилітають і кружляють над садом. А коли я занепокоїлася, вони поховалися в квітах. Та зараз Ляля не сміялася. Вона дивилася на далекий пагорб.
Чому вчить ця казка
Коли друг сумує, запитай, що сталося, і вислухай. Не кожному одразу потрібен жарт.