Мія зустрічає гостей

1-4 років Мія вчиться сама

До Мії приходять Ярина й Андрійко. Мія вчиться вітати гостей, грати разом, не ховати іграшки та кликати маму, коли домовитися непросто.

Про що ця казка

Оригінальна історія для дітей 2–4 років про перших гостей удома. Мія дізнається, що бути уважною господинею — це привітатися, запропонувати спільну гру, помітити бажання інших і сказати про своє. Якщо виникає суперечка, дитина не тягне іграшку та не лишається з проблемою сама: вона кличе маму або тата.

Уранці мама сказала Мії: «Після обіду до нас прийдуть Ярина й Андрійко». Мія зраділа, а потім озирнулася на свої іграшки. Вона поклала на килим кубики, великий самоскид і коробку з олівцями. «Цим можна грати разом», — вирішила Мія. Мія чекала на гостей і уявляла, що вони збудують разом.

У двері подзвонили. Мія стала поруч із мамою, а мама відчинила. На порозі стояли Ярина й Андрійко з маленьким пакуночком печива. «Добрий день!» — сказала Мія. Гості привіталися, зняли взуття та зайшли до кімнати. Коли всі привіталися, можна було показати гостям приготовані іграшки.

Мія показала кубики. Ярина знайшла довгі деталі для мосту, Андрійко поставив сині віконця, а Мія будувала високу вежу. Зайчик сидів поруч і ніби стеріг важливі кубики. Скоро на килимі виросло ціле маленьке місто. Місто ставало дедалі цікавішим, тому кожному хотілося додати до нього щось своє.

Потім Андрійко помітив синю машинку Мії. Він узяв її, бо хотів привезти кубики до мосту. Мії теж захотілося погратися машинкою. Вона міцно стиснула губи, але не стала тягнути іграшку з рук гостя. Мія відчула, що зараз найважливіше — сказати про своє бажання словами.

Мія сказала: «Я теж хочу синю машинку. Можна мені після тебе?» Андрійко відповів: «Ще трішки». Мії стало сумно: чекати було непросто. Та вона не штовхнула Андрійка й не забрала машинку. Мія подивилася на маму. Мама помітила цей погляд і зрозуміла, що дітям потрібна допомога домовитися.

Мама підійшла. Мія пояснила: «Я хочу машинку, а Андрійко ще грається». Мама сказала: «Ви обоє хочете одну річ. Давайте домовимося: Андрійко довезе кубики до мосту, а потім передасть машинку Мії». Діти погодилися. Домовленість дала кожному свій маленький час із машинкою, і гра могла тривати.

Андрійко довіз останні кубики та віддав машинку Мії. Мія привезла до мосту маленькі дерева, а Ярина поставила біля них лавку. Усі троє гралися в новому місті. Коли гості збиралися додому, Мія сказала: «Приходьте ще. Разом так цікаво!» Гості пішли додому з хорошим настроєм, а Мія запам'ятала: уважній господині добре, коли добре всім.