Медвідь-Іванко, Товчикамінь-Печикалачі та Сучимотузок
Це дитяча адаптація закарпатської народної казки, записаної 1896 року фольклористом Володимиром Гнатюком від Михайла Кулі в селі Солочин, тоді Березька округа Закарпаття. Перше друковане відоме видання — «Етнографічний збірник», Львів, 1898, том 4, сторінки 33–39. Цікавий факт: імена товаришів у назві прямо розповідають про їхні дивовижні вміння: Товчикамінь-Печикалачі може товкти каміння й пекти з нього калачі, а Сучимотузок звиває неймовірно міцні мотузки з трави. У нашій версії збережено героїв, подорож, підземну дорогу, трьох визволених сестер і випробування дружби; небезпечні сцени оригіналу пом’якшено для дітей 6–8 років.
What this story is about
Карпатська чарівна пригода про трьох незвичайних друзів, які знаходять загублену стежку до сонячного саду.
У буковому лісі виріс сильний і лагідний Медвідь-Іванко. Ведмідь колись навчив його чути запах дощу, а мама — не хвалитися силою. Коли Іванко побачив, що стежка до села завалена камінням, він обережно розчистив її руками й вирішив піти у світ, де сила потрібна добрим справам.
${lang === 'uk' ? `Це перша сторінка з ${storyDetail.totalPages}. Продовжуйте читання в застосунку SHAFA Kids:` : lang === 'ru' ? `Это первая страница из ${storyDetail.totalPages}. Продолжайте чтение в приложении SHAFA Kids:` : `This is page 1 of ${storyDetail.totalPages}. Continue reading in the SHAFA Kids app:`}
What this story teaches
Сила стає доброю лише поруч із дружбою, чесністю та вмінням просити допомоги.
Read stories offline with illustrations and listen in a loved one's voice in the SHAFA Kids app
