Анансе і горщик мудрості

1-3 років Казки світу

Це адаптація ашантійського усного оповідання народу акан із Західної Африки. Один із найраніших відомих друкованих записів сюжету міститься у збірці Р. С. Реттрея Ashanti Proverbs (1916); у примітці автор зазначив, що записав оповідь зі слів ашантійця. У своїх поясненнях Реттрей також пов’язував слово anansesem із розповідями про Анансе-Павука. У казці Анансе збирає мудрість у гарбузову посудину, але син помічає просте рішення, якого не бачить батько.

Про що ця казка

Анансе зібрав усю мудрість світу в гарбузову посудину й поліз із нею на високе дерево. Та порада сина змінила все: мудрість розсипалася і дісталася людям.

Анансе-Павук зібрав усю мудрість світу й замкнув її у великій гарбузовій посудині. Коли посудина наповнилася, Анансе вирішив поставити її на верхівці високого дерева. Він знайшов міцну мотузку й туго прив’язав посудину спереду, до живота. Так вона мала залишатися при ньому дорогою нагору. Анансе перевірив вузол, узявся за стовбур і почав підніматися.

Щойно Анансе видерся трохи вище, посудина почала гойдатися перед ним. Вона билася об стовбур, заважала притиснутися до кори й не давала вільно переставляти лапки. Павук намагався лізти повільно й обережно. Та щоразу, коли він тягнувся до наступної гілки, важкий гарбузовий вантаж хитався і тягнув його назад. Анансе зупинявся, міцніше чіплявся за дерево й знову пробував піднятися.

Анансе перепочив, а тоді знову поліз угору. Посудина й далі висіла перед ним і заважала кожному рухові. Він хапався за стовбур, шукав опору лапками й поволі просувався вище. Та до верхівки було ще далеко. Анансе не дістався навіть половини дерева, а вже ледве давав раду незручному вантажу. У цей час унизу за ним спостерігав син — Нтикума. Він бачив, що посудина прив’язана спереду й раз у раз заважає батькові.

Нтикума трохи подумав, а тоді гукнув: — Тату, якби ти прив’язав посудину за спиною, вона не заважала б тобі лізти! Анансе завмер на дереві. Він поглянув на посудину перед собою, потім почув слова сина — і зрозумів: Нтикума має рацію. Посудину й справді було б краще прив’язати за спиною. Та саме Нтикума, а не Анансе, здогадався про це, хоча в посудині лежала вся мудрість світу.

Від цієї думки Анансе розсердився. Він збирав усю мудрість, та не помітив простого рішення, яке побачив його син. Павук не подякував Нтикумі й не став переробляти вузол. Замість цього Анансе зірвав посудину й кинув її вниз. Вона полетіла до землі, де розбилася на шматки. Уся мудрість, яку Павук зібрав і замкнув усередині, розсипалася навсібіч.

Люди прийшли й почали підбирати розсипану мудрість. Кожен брав стільки, скільки міг понести. Так мудрість більше не залишилася в одній посудині. Вона розійшлася між людьми — кожному дісталося стільки, скільки той зміг забрати із собою.