Лелека що помилилась

1-3 years Казки світу

Це адаптація усної легенди з Люблінщини в Польщі. Найдавніший письмовий запис саме цього сюжету не встановлений; у збірнику «Ludowe wierzenia o zwierzętach na Lubelszczyźnie» наведено запис оповіді Чеслава Мая з Мотича 2011 року. У народних переказах лелеки були бажаними птахами: їхнє повернення навесні зустрічали радо. У цій легенді допитливий лелека ненароком випускає плазунів із мішка й відтоді намагається їх зібрати.

What this story is about

Допитливий лелека відкрив мішок, і плазуни розповзлися. Тепер він шукає їх, щоб виправити свою помилку.

Одного разу Бог вирішив, що плазуни негарні й непотрібні. Він зібрав їх у великий шкіряний мішок; усередині всі вони ворушилися.

Бог покликав лелеку й звелів віднести мішок до далекої прірви, щоб плазуни не розповзалися по світу. Там лелека мав їх випустити.

Лелека підхопив мішок дзьобом і полетів. А в мішку щось шурхотіло й переверталося. «Що ж там таке?» — думав лелека.

Лелека втомився й опустився перепочити. Цікавість не давала спокою, тож він обережно розв’язав край мішка лише на трішечки.

Щойно з’явилася щілинка, плазуни посунули назовні. Вони розповзлися травою в різні боки, а мішок спорожнів.

Лелека кинувся їх наздоганяти. Та плазуни ховалися поміж камінням і травою, і зібрати всіх не вдалося.

Тоді пролунав голос: «Лелеко, я ж просив не заглядати в мішок». Лелека зрозумів, що не послухався й через це випустив плазунів.

Лелека засоромився. Від сорому його ноги й дзьоб почервоніли. Але він не полетів геть: хотів бодай частину своєї помилки виправити.

Відтоді лелека ходить полями й болотами та збирає плазунів. Він не може повернути все, як було, але день у день намагається виправити те, що сталося через його цікавість.